Етичний кодекс
1. Кордони професійної компетентності.
Психологи та психотерапевти займаються професійною діяльністю тільки в межах своєї компетентності, що визначається освітою, формами підвищення кваліфікації та відповідним професійним досвідом.
2. Заборона на «подвійні стосунки».
Подвійними називаються ті відносини, в яких психолог, крім професійної, виступає ще в будь-якій ролі по відношенню до клієнта/пацієнта.
Психологи вважають за краще не вступати в контакт з клієнтами\пацієнтами за межами професійних відносин, оскільки подібні контакти можуть завдати шкоди клієнту/пацієнту.
У ситуаціях, коли психолог не може уникнути поза професійними відносинами з клієнтом/пацієнтом, він повинен враховувати силу свого впливу та мінімізувати шкоду, що завдається поза професійними відносинами.
3. Етичні аспекти оплати послуг психолога, психотерапевта, психоаналітика.
Вартість консультації психолог встановлює самостійно та інформує про неї під час першого контакту з клієнтом/пацієнтом.
Психологи утримуються від отримання подарунків та інших послуг від клієнтів/пацієнтів.
4. Повага особи та суверенітету клієнта/пацієнта.
Психолог та психотерапевт поважає особистість та суверенітет клієнта/пацієнта. У щодо клієнта/пацієнта неприпустима дискримінація на основі його віку, статі, національності, віросповідання, сексуальної орієнтації, того чи іншого фізичного чи психічного розладу, мови, соціального та економічного статусу чи іншої відмітної ознаки.
5. Правило конфіденційності.
Психолог зобов'язаний забезпечити недоторканність інформації, що повідомляється клієнтом/пацієнтом, і не має права розголошувати її без згоди самого клієнта/пацієнта, за винятком випадків, коли розголошення інформації здатне запобігти серйозній загрозі життю та здоров'ю самого клієнта/пацієнта чи іншої людини.
Під час наукового чи професійного обговорення (супервізії), психологи- консультанти, психотерапевти, психоаналітики повинні усунути чи змінити інформацію, яка б могла призвести до ідентифікації клієнта/пацієнта з боку третіх осіб.
Обговорення інформації, отриманої від клієнтів/пацієнтів, допустимо відповідно з науковими чи професійними завданнями та лише з тими особами, хто ясно представляє межі обговорення цієї інформації.
Використання матеріалів роботи з клієнтом/пацієнтом у публікаціях чи наукових виступах допустимо лише за згодою клієнта/пацієнта та усунення з тексту будь-яких ознак, за якими особистість клієнта/пацієнта могла бути ідентифікована іншими людьми.
6. Правило «Не нашкодь».
У своїй професійній діяльності психолог і психотерапевт виходить з інтересів клієнта/пацієнта.
Психолог повинен усвідомлювати ступінь впливу своїх особистих проблем на ефективність роботи з клієнтом/пацієнтом. Якщо особиста проблема психолога збігається з проблемою клієнта/пацієнта і є перешкодою у роботі, психолог звертається до колеги за супервізією.
Якщо особиста проблема психолога стає непереборною перешкодою та обмежує його працездатність, психолог вирішує питання про припинення роботи з даним клієнтом/пацієнтом та передачі його іншому психологу-консультанту, психотерапевту, психоаналітику.
7. Етичні аспекти початку психотерапії.
Психолог починає роботу з клієнтом/пацієнтом лише за умови його інформування. Інформування передбачає, що клієнт/пацієнт звертається за допомогою до психолога власної волі і без натиску з боку, розуміє суть того, що відбувається і обізнаний про можливі наслідки майбутньої роботи.
Якщо клієнт/пацієнт не може дати усвідомленої згоди, психологи отримують згоду від тих людей, які відповідно до закону несуть за нього відповідальність.
У разі, якщо клієнт/пацієнт не має зовсім або має спотворене уявлення про специфіку майбутньої роботи, психолог у доступній для клієнта/пацієнта формі прояснює необхідні питання, а також інформує клієнта/пацієнта про можливі наслідки майбутньої роботи.
При з'ясуванні запиту клієнта/пацієнта та визначення цілей роботи, психолог не підтримує нереалістичні цілі клієнта/пацієнта і не дає йому гарантій результату, досягнення якого неможливо.
Незалежно від того, хто оплачує психотерапію, терапія проводиться тільки в інтересах клієнта/пацієнта.
8. Етичні аспекти припинення психотерапії.
Психолог припиняє роботу з клієнтом/пацієнтом, коли стає зрозуміло, що клієнт/пацієнт не потребує більше його послуг.
Психолог зобов'язаний заздалегідь інформувати клієнта/пацієнта про припинення або перерви у роботі. Перед припиненням терапії психолога з'ясовує актуальний стан клієнта/пацієнта та проводить відповідну підготовку щодо завершення роботи.
Якщо продовження роботи психолога неможливе внаслідок непереборних обставин (переїзд, стан здоров'я, втрата працездатності тощо), він робить необхідні дії для переходу клієнта/пацієнта до іншого фахівця.